Названу пам'ятку у радянський час обліковували за адресою: с. Миколаївка, в центрі села. 15 квітня 1995 р. було прийнято рішення виконкому Миколаївської сільської ради про перезахоронення останків воїнів на територію кладовища по вул. Литвиненко. Перепоховання здійснили, але інформацію в облікову документацію не внесли. Через це при підготовці переліків пам’яток історії для занесення їх у Державний реєстр нерухомих пам’яток України виникла необхідність уточнити сучасну адресу даного об’єкту.
За результатами виїзду здійснені обміри поховання, фотофіксовано стан надмогильних споруд та проведено опитування свідків перепоховання під підпис і печатку органу місцевого самоврядування. Зокрема, фахівці поспілкувалися з директором Миколаївського ліцею Н.В. Антоненко, начальником відділу культури, релігії та туризму Губиниської селищної ради І.О. Прийменко та керівником народного аматорського духового оркестру «Колос» Н.В. Комлик.
Під час огляду виявлено новий об’єкт культурної спадщини – братську могилу 5 мирних громадян, які були розстріляні гітлерівцями 8 березня 1943 р. Планується скласти історичну довідку з метою надання могилі статусу щойновиявленого об’єкта культурної спадщини за видом «історія».
Також наші фахівці побували на могилах українських військових, які загинули у Російсько-Українській війні в 2022 – 2023 рр. і поховані на цьому ж кладовищі.
Цікавим і досить пізнавальним виявилось спілкування з місцевими майстрами, які займаються вивченням та популяризацією Миколаївського розпису. На відміну від знаних у світі Петриківських мальовок, яким притаманне зелене, чорне чи біле тло, у Миколаївських – тільки зелене. Таким розписом місцеві жителі прикрашали дерев’яні меблі та посуд, але особливий вигляд він мав на дерев’яних скринях, які, за переказами старожилів, виготовляли з липи.
Переглянути новину на fb