Закон України «Про охорону культурної спадщини»
1
3
Процедура погодження робіт на пам’ятках архітектури, містобудування та історії (будинки) національного значення
відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» та ДБН А.2.2.-14:2016 «Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування» (далі – ДБН А.2.2-14:2016).
Законом України «Про охорону культурної спадщини» (далі – Закон) визначено, що проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування
на пам’ятках національного значення здійснюється лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику
у сфері охорони культурної спадщини (Міністерство культури України) на підставі погодженої з ним науково-проектної документації (ст. 5 п. 17, ст. 26 Закону).
І. Реалізація намірів починається з Реставраційного завдання, яке розробляється та погоджується спеціалізованою організацією, і затверджується замовником робіт (Додаток Е ДБН А.2.2-14:2016).
Реставраційним завданням визначається (п.4.5 ДБН А.2.2-14:2016):
- зміст, склад, технічні вимоги та основні заходи до проведення робіт на пам’ятках та до складу науково-проектної документації;
- стадійність проектування, яке може виконуватись в:
а) одну стадію – робочий проект (РП);
б) дві стадії – проект (П), робоча документація (Р);
в) три стадії – ескізний проект (ЕП), проект (П), робоча документація (Р).
Затверджене реставраційне завдання разом із листом-замовленням замовник передає виконавцю науково-проектної документації, з наданням необхідних вихідних даних для проектування.
ІІ. Науково-проектна документація розробляється у відповідності до чинних нормативів спеціалізованою проектною організацією або архітектором, що має відповідний кваліфікаційний сертифікат, з досвідом роботи на пам’ятках культурної спадщини (ДБН А.2.2-14:2016).
ІІІ. Погодження. Перед поданням на погодження науково-проектної документації необхідно отримати позитивний висновок, щодо можливості проведення робіт (програм, проектів) реалізація яких може позначитись на стані об’єктів культурної спадщини, у виконавчого органу міської ради (райдержадміністрації, сільської, селищної ради), відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини
(ст. 6 ч. 2. п. 7 Закону).
Висновок разом з науково-проектною документацією подається на погодження до Міністерства культури України (ст. 26 Закону).
IV. Дозвіл. Науково-проектна документація, що отримала затвердження відповідного органу містобудування та архітектури, і погодження Міністерства культури України, є підставою для отримання дозволу на проведення робіт на пам’ятках національного значення.
відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» та ДБН А.2.2.-14:2016 «Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування» (далі – ДБН А.2.2-14:2016).
Законом України «Про охорону культурної спадщини» (далі – Закон) визначено, що проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування
на пам’ятках національного значення здійснюється лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику
у сфері охорони культурної спадщини (Міністерство культури України) на підставі погодженої з ним науково-проектної документації (ст. 5 п. 17, ст. 26 Закону).
І. Реалізація намірів починається з Реставраційного завдання, яке розробляється та погоджується спеціалізованою організацією, і затверджується замовником робіт (Додаток Е ДБН А.2.2-14:2016).
Реставраційним завданням визначається (п.4.5 ДБН А.2.2-14:2016):
- зміст, склад, технічні вимоги та основні заходи до проведення робіт на пам’ятках та до складу науково-проектної документації;
- стадійність проектування, яке може виконуватись в:
а) одну стадію – робочий проект (РП);
б) дві стадії – проект (П), робоча документація (Р);
в) три стадії – ескізний проект (ЕП), проект (П), робоча документація (Р).
Затверджене реставраційне завдання разом із листом-замовленням замовник передає виконавцю науково-проектної документації, з наданням необхідних вихідних даних для проектування.
ІІ. Науково-проектна документація розробляється у відповідності до чинних нормативів спеціалізованою проектною організацією або архітектором, що має відповідний кваліфікаційний сертифікат, з досвідом роботи на пам’ятках культурної спадщини (ДБН А.2.2-14:2016).
ІІІ. Погодження. Перед поданням на погодження науково-проектної документації необхідно отримати позитивний висновок, щодо можливості проведення робіт (програм, проектів) реалізація яких може позначитись на стані об’єктів культурної спадщини, у виконавчого органу міської ради (райдержадміністрації, сільської, селищної ради), відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини
(ст. 6 ч. 2. п. 7 Закону).
Висновок разом з науково-проектною документацією подається на погодження до Міністерства культури України (ст. 26 Закону).
IV. Дозвіл. Науково-проектна документація, що отримала затвердження відповідного органу містобудування та архітектури, і погодження Міністерства культури України, є підставою для отримання дозволу на проведення робіт на пам’ятках національного значення.